Показники на екг, що свідчать про гіпертрофії міокарда правого шлуночка

Під гіпертрофією правого шлуночка на увазі порушення роботи серця, яке проявляється підвищенням легеневого тиску і скорочення розриву між показниками верхнього і нижнього тиску за рахунок збільшення розмірів правого шлуночка і наростання м`язової тканини.

При таких змінах у серцевому системі самопочуття різко погіршується, а навантаження на серце стрімко зростає.

нормальні свідчення

Одним з найбільш поширених і перших методів виявлення будь-яких відхилень у нормальному функціонуванні серцево-судинної системи є електрокардіограма (ЕКГ). Про гіпертрофії міокарда ПШ може говорити ряд показників, які суттєво відхилені від норми. Для діагностування захворювання необхідно знати, які показники вважаються нормою, а які ні.

Маса ЛШ відрізняється від маси правого в бік збільшення, про що можуть свідчити електричні потенціали, які у ЛШ трохи більше, ніж у ПЖ. Поява комплексів rS-типу в правих грудних відведеннях є результатом різниці між електричними потенціалами ЛШ і ПШ.

коли деполяризация відбувається вправо, проявляються комплекси qR-типу, про що говорить зубець R, якщо ж навпаки, то про це буде свідчити зубець Р в комплексах rS.

ознаки патології

Першою ознакою гіпертрофії правого шлуночка серця при розшифровці даних на ЕКГ є переважання його потенціалів над лівим, через що з`являються зубці R у правих грудних відведеннях, а деполяризація відбувається вправо.

Про патології може свідчити зміщення вектора комплексу QRS в праву сторону, що в свою чергу призводить до виникнення R-зубців.

Ще одним показником захворювання є заміщення комплексу rS у відведенні V₁ R-зубцем.

Будь-які відхилення від норми вважається ознакою патології, які відразу будуть помічені досвідченим фахівцем.

Але кожна людина, якій хоч раз робили ЕКГ, з цікавістю розглядав складену в декілька разів довгу папірець із загадковими символами і позначеннями, намагаючись хоч щось зрозуміти.

Кардіологи розрізняють три ступеня розвитку дефекту:

• Легка (Незначні відхилення від нормальних показників);
• Середня (Ознаки гіпертрофії вже значні, але показники ПЖ все одно трохи менше показників лівого);
• важка (Імпульси правого шлуночка вже перевершили показники ЛШ і превалюють в результатах ЕКГ).

На кардіограмі можна побачити спеціальні символи, які характеризують те чи інше стан роботи серця. наприклад, високий позитивний зубець R і глибокий негативний зубець Р відповідають за частоту скорочень лівого і правого передсердь, а символи Q, S, R характеризують скорочення шлуночків. Буква Т свідчить про розслаблення шлуночків.

Сигналами про розвиток захворювання за результатами кардіограми можуть бути наступні:

• Досить високі показателізубцов RV1, V2 при відсутності відхилень в зубцях V2, TV1 в сегментах STV1, V2;
• Досить високі коливання RV1, V2 при помітному зниженні пульсації сегмента STV1, V2 з негативною амплітудою зубця TV1, V2;
• Наявність в інших відведеннях підвищеного зубця R і зменшеного сегмента ST.

діагностика

З огляду на той факт, що на підставі одних лише результатів ЕКГ може бути мало для постановки точного діагнозу, кардіолог призначає ще додаткові види обстеження хворого. До них відносяться:

• електрокардіографія (Для виявлення порушення ритму роботи);
• лікарський огляд (Прослуховування шумів в серці, ритму серцебиття);
• ехокардіографія (Визначення розмірів шлуночка за допомогою ультразвукового дослідження, завмер товщини, виявлення дефектів і їх розмірів);
• Дослідження за допомогою кардіовізор (Динамічне спостереження серцевої роботи);
• Виявлення приналежності пацієнта до однієї з груп ризику (Люди з надмірною вагою, професійні спортсмени, люди зі шкідливими звичками);
• Виявлення генетичної схильності.

Тільки після того, як всі види обстеження підтвердять діагноз гіпертрофія ПШ, доктор призначає необхідний курс лікування.

Симптомом яких захворювань серця це може бути

Як правило, гіпертрофія не є самостійним захворюванням. Її поява може свідчити про цілу низку інших захворювань, які і є основними причинами її виникнення. До таких захворювань відносять:

• легенева гіпертензія (Підвищення легеневого тиску, що викликає часті запаморочення, задишку і непритомність);
• Стеноз легеневого клапана (Стан, при якому відтік крові з правого шлуночка в артерію порушений);
• Тетраду Фалло (захворювання, яке діагностується з перших днів життя немовляти і може протікати протягом першого року його життя);
• Дефект міжшлуночкової перегородки (отвір між лівим і правим шлуночком, що викликає змішання артеріальної і венозної крові);
• Фіброз і емфізема легенів;
• Бронхіальна астма;
• пневмосклероз;
• Запалення легенів (пневмонія), хронічний бронхіт та інші.

особливості лікування

Причини виникнення захворювання поділяють на дві основні групи:

• Хронічні хвороби легень;
• Вроджені вади серця.

Виходячи з причини, що викликала розвиток патології, призначають курс лікування. При вроджених дефектах серцевої системи застосовують етіотропний метод терапії, який полягає в тому, щоб послабити прояв симптомів основного захворювання, а відповідно і самої гіпертрофії.

Якщо мова йде про вікові зміни в серці, то в такому випадку застосовують патогенетичний метод, що підвищує активні і пасивні процеси, що стабілізують імунну систему, яка знищує причину появи гіпертрофії.

У випадках, коли гіпертрофія міокарда сприяє розвитку вад, то лікар запропонує оперативне втручання, оскільки консервативні методи будуть неефективні. Найчастіше хірургічного втручання піддаються малюки на першому році життя з вродженими дефектами.

Якщо причиною патології є легеневі захворювання, то призначається консервативна терапія, яка включає:

• Мукалтіческіе препарати;
• Дихальні аналептики;
• Бронхолитики.

Для стабілізації тиску доктор може призначити еуфілін, який можна застосовувати як в таблетованій вигляді, так і шляхом ін`єкцій. Для лікування початкової стадії захворювання призначається ніфедипін, який вкрай не рекомендується приймати при зниженому нижньому тиску.

Також можуть призначатися препарати груп нітратів - нитросорбид або нітрогліцерин. Лікування проводиться комплексно і під суворим наглядом лікуючого лікаря.

Ця патологія свідчить про більш серйозні відхилення в роботі серцево-легеневої системи, і якщо її проігнорувати і не займатися лікуванням, то наслідки можуть бути дуже негативними.

Якщо ж захворювання вроджене, то своєчасна терапія або хірургічне втручання може зупинити розвиток дефектів і стабілізує роботу серця.

З метою профілактики захворювання необхідно вести правильний і здоровий спосіб життя, уникати переохолодження, загартовувати організм, не ігнорувати гострі респіраторні вірусні інфекції, які можуть привести до пневмонії та розвитку гіпертрофії.

Іншими словами, потрібно більш уважно ставитися до власного здоров`я і своєчасно звертатися до фахівця за кваліфікованою допомогою.