Дослідження м`язової системи

Методи і методика дослідження м`язової системи

При об`єктивному дослідженні кістково-м`язової системи використовуються методи: огляд, пальпація, перкусія, вимір, оцінка рухової активності, огляд в різних положеннях (лежачи, сидячи, стоячи) і в русі.

Методика об`єктивного дослідження м`язової системи.

При дослідженні м`язової системи оцінюються: ступінь розвитку м`язів, тонус, сила, характер і обсяг рухів.

Ступінь розвитку м`язової системи

Ступінь розвитку м`язової системи визначається оглядом і пальпацією симетричних груп м`язів, а також по вираженості рельєфу мускулатури.

У дітей раннього віку через добре розвиненого підшкірно-жирового шару ступінь розвитку м`язів визначити важко.

Слабкий розвиток мускулатури - рельєф м`язів не виражений.

Сильний розвиток мускулатури - рельєф м`язів чітко виражений.

Середнє розвиток мускулатури - проміжний стан.

тонус м`язів

Тонус м`язів оцінюється за ступенем опору при пасивних рухах кінцівок і консистенції м`язів, яка визначається пальпаторно. Для дітей перших місяців життя характерний фізіологічний гіпертонус згиначів верхніх (до 3 місяців) і нижніх (до 4 місяців) кінцівок. У здорової дитини будь-якого віку тонус м`язів на симетричних ділянках однаковий.

Слабкий тонус - м`язи при пальпації м`які, мляві.

Сильний тонус - м`язи пружні, тверді.

Середній тонус - проміжний стан.

сила м`язів

Сила м`язів у дітей раннього віку визначається по опору, який чинить дитина при активних рухах, у дітей старшого віку - динамометр. Обсяг рухів оцінюється по куту згинання та розгинання, ступеня ротації, обсягом кругових рухів суглобів кінцівок і хребта.