Хронічний еритромієлоз - рідкісна форма лейкозу. Це пухлина червоного і білого паростків кровотворної тканини, при якій в кістковому мозку, селезінці і печінці розростаються ерітрокаріоціти, міелоціти, проміелоціти і бласти.
Велике число цих клітин виявляється і в крові. Відзначається різко виражена спленомегалія. У ряді випадків приєднується мієлофіброз (форма Вагана хронічного еритромієлоз).
Справжня поліцитемія (хвороба Вакеза - Ослера) близька еритреми.
Існує також хронічний мегакаріоцітарний лейкоз, який зустрічається виключно рідко.
Лімфоматоз шкіри, або хвороба Сезарі.
Це своєрідна форма хронічний лімфолейкоз, яка характеризується інфільтрацією пухлинними Т-лімфоцитами насамперед шкіри. Згодом до процесу залучається кістковий мозок, в крові збільшується вміст лейкоцитів, з`являються характерні клітини (клітини Сезарі), збільшуються периферичні лімфатичні вузли, селезінка.
Хронічний моноцитарний лейкоз виникає зазвичай у людей похилого віку, протікає тривало і доброякісно, іноді зі збільшенням селезінки, але без порушення кістково-мозкового кровотворення. Однак закінчується цей лейкоз зазвичай бластним кризом з розростанням бластних клітин в кістковому мозку, появою їх у крові і внутрішніх органах.
Гістіоцитоз (гістіоцитоз Х) об`єднують групу так званих прикордонних лімфопроліферативних захворювань кровотворної тканини. До неї відносять еозинофільну гранульому, хвороба Леттерера-Зіве, хвороба хенд-Шюллера-Крісчен.
Велике число цих клітин виявляється і в крові. Відзначається різко виражена спленомегалія. У ряді випадків приєднується мієлофіброз (форма Вагана хронічного еритромієлоз).
Справжня поліцитемія (хвороба Вакеза - Ослера) близька еритреми.
Існує також хронічний мегакаріоцітарний лейкоз, який зустрічається виключно рідко.
Лімфоматоз шкіри, або хвороба Сезарі.
Це своєрідна форма хронічний лімфолейкоз, яка характеризується інфільтрацією пухлинними Т-лімфоцитами насамперед шкіри. Згодом до процесу залучається кістковий мозок, в крові збільшується вміст лейкоцитів, з`являються характерні клітини (клітини Сезарі), збільшуються периферичні лімфатичні вузли, селезінка.
Хронічний моноцитарний лейкоз виникає зазвичай у людей похилого віку, протікає тривало і доброякісно, іноді зі збільшенням селезінки, але без порушення кістково-мозкового кровотворення. Однак закінчується цей лейкоз зазвичай бластним кризом з розростанням бластних клітин в кістковому мозку, появою їх у крові і внутрішніх органах.
Гістіоцитоз (гістіоцитоз Х) об`єднують групу так званих прикордонних лімфопроліферативних захворювань кровотворної тканини. До неї відносять еозинофільну гранульому, хвороба Леттерера-Зіве, хвороба хенд-Шюллера-Крісчен.
Поділися в соц. мережах:
Хронічний моноцитарний лейкоз