Диференціальний діагноз і лікування пилородуоденального стенозу

Необхідно диференціювати пілородуоденальний стеноз виразкового походження і стеноз, викликаний раком пілоричного відділу шлунка.

У хворих на виразкову хворобу є тривалий анамнез хронічного рецидивуючого захворювання. У хворих на рак шлунка анамнез зазвичай короткий, швидше настає виснаження. Іноді при пальпації живота можна виявити пухлину.

У разі ракового спиноза при ренгенографію можна виявити дефект наповнення в вихідному відділі шлунка при нормальних його розмірах і перистальтики. При стенозі виразкового походження визначається розширення шлунка, ослаблення перистальтики.

Однак наявність виразкового анамнезу не виключає ракового процесу в слизовій шлунка. Найбільш інформативним методом діагностики є гастроскопія з біопсією. Виявлення органічного пилородуоденального стенозу є абсолютним показником до операції.

Хірургічне лікування рубцевого стенозу вихідного відділу шлунка проводиться незалежно від тяжкості клінічних проявів, ступеня розширення шлунка і уповільнення евакуації, виявлених рентгенологічно.

При загостренні виразкової хвороби необхідно провести курс противиразкової терапії (2-3 тижні), в результаті якого зникне періульцерозного інфільтрат, набряк, спазм.

При компенсованому стенозі хірургічного втручання передує кратна передопераційнапідготовка (5-7 днів), що включає противиразковий терапію і систематичну аспірацію шлункового вмісту (1-2 рази на день).

При субкомпенсированном і декомпенсированном ПІЛОРОДУОДЕНАЛЬНИМИ стенозі з вираженими розладами водно-електролітного балансу і кислотно-лужного стану показана комплексна передопераційна підготовка, що включає наступні компоненти:

1) лікування гіповолемічний порушень введенням розчинів альбуміну, протеїну, ізотонічного розчину натрію хлориду. Корекція порушень водно-електролітного балансу і кислотно-лужної рівноваги здійснюється шляхом введення кристалоїдів, що містять K +, Na +, Cl-. Слід пам`ятати, що введення препаратів калію можливо тільки після відновлення діурезу.

Кожні 6 годин хворому необхідно вводити по 500 мл ізотонічного розчину глюкози для підтримання водного балансу. Обов`язково здійснюють контроль за проведеним лікуванням, оцінюючи загальний стан хворого, показники гемодинаміки (артеріальний тиск, пульс, погодинний діурез), об`єму циркулюючої крові, показники кислотно-лужного стану, електроліти плазми, гемоглобін, гематокрит, креатинін, мочевіну-

2) противиразковий лікування-

3) систематична аспірація вмісту шлунка 2-3 рази на день-

4) адекватне парентеральне харчування.

Метою оперативного втручання є усунення непрохідності, створення умов для відновлення моторно-евакуаторної функції шлунка і лікування від виразкової хвороби.

При компенсованому стенозі проводиться селективна проксимальна ваготомія. У стадії субкомпенсації ваготомия доповнюється дренирующими шлунок операціями.

У разі декомпенсованого стенозу, поєднання стенозу з виразкою шлунка і при наявності інтраопераційних ознак дуоденостеноза показана резекція 2/3 шлунка або пілороантрумектомія з ваготомией.

Відео: Поразка шийного відділу хребта