Хронічний гепатит

Хронічний гепатит є сильним запальним захворюванням печінки, яке триває більше декількох місяців, іноді півроку. Найчастішою причиною розвитку хронічного гепатиту може бути захворювання однієї з форм гепатитів - В, C, D або G. Найважчим ураженням печінки вважається аутоімунний гепатит, при цьому порушується імунологічна толерантність печінки. Хронічний гепатит найчастіше може розвиватися через вживання лікарських препаратів, токсичних речовин або алкоголю.

Симптомами хронічного гепатиту є слабкість і стомлюваність, а також дратівливість, часті порушення сну і збої в настрої.

При хронічному гепатиті можливі головні болі і запаморочення, посилюється пітливість, можливе незначне підвищення температури тіла.

Хворий часто відчуває важкість у області печінки, напади нудоти і відрижки, можуть виникати болі і здуття живота. Погіршується апетит, хворий погано переносить жирне. При цьому хибною є думка про жовтизни шкіри. Максимум, що може виникнути, це жовтизна склер.

Діагностує хронічний гепатит лікар-інфекціоніст на основі скарг пацієнта і результатів аналізів. Це виявлення в крові маркерів гепатитів різних груп, біохімічний аналіз крові, УЗД печінки і органів порожнини очеревини і інших методів обстеження.

Як такого лікування від хронічного гепатиту не існує. Лікарі можуть порекомендувати дієту і спеціальний режим. Особливо важливе дотримання дієти під час загострення захворювання. Часто лікарі рекомендують вживати трав`яні збори для поліпшення стану, крім того, призначаються для вживання препарати, що піднімають і поліпшують імунітет - це різноманітні інтерферони та інші противірусні препарати. У рідкісних випадках хворому з хронічним гепатитом призначається гепатопротектор - препарат, який покращує роботу печінки.

При діагностуванні аутоімунногогепатиту пацієнтові лікар призначає застосування кортикостероїдних гормонів, таких, наприклад, як преднізолон, гормони можуть поєднуватися з цитостатиками. При цьому на початку лікування дози максимальні, поступово дозування знижується. Подібне лікування доходить до трьох років. Після закінчення цього терміну при відсутності явних ознак прогресування захворювання, поступово гормональна терапія сходить нанівець і скасовується лікарем.

Поділися в соц. мережах: