Придушення імунних сил організму може бути однією з причин розвитку вторинних інфекцій у дітей, особливо ослаб лених, виснажених попередніми або поточним захворюванням.
Представлені дані спонукають зробити ряд практичних висновків:
- уникати тривалого призначення антибіотиків дитині;
- одночасно з ними призначати засоби, модулирующие або активують иммуногенез і цим підвищують опірність організму до інфекції;
- уважніше поставитися до вибору показань до застосування антибіотиків, особливо при наявності легкого захворювання, бактеріоносійство або з метою профілактики.
Для ілюстрації останнього положення слід привести спостереження, в якому проаналізовано результати лікування різних форм сальмонельозу у дітей. При важких формах цього захворювання необхідність і цінність антибіотиків не викликають сумніву.
Однак при легких формах використання цих лікарських речовин не тільки не сприяє одужанню дітей, але навіть перешкоджає цьому. Аналогічний висновок роблять Н. С. Протоклітова і співавт. (1979), які вважають більш доцільним призначати при сальмонельозі у дітей еубіотики (біфікол, бифидобактерин), а не антибіотики.