В.А. Кошечкин, З.А. Іванова
Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень виникає в результаті прогресування будь-якої форми туберкульозу легенів з утворенням каверни, в стінці якої виражений фіброзний компонент.
Звичайно, при далеко зайшла фіброзно-кавернозної формі не завжди легко визначити, який процес був її джерелом і що послужило причиною її розвитку.
Фіброзно-кавернозний туберкульоз характеризується тришаровим будовою стінки каверни, що включає: внутрішній шар некроза- під ним шар туберкульозної (специфічної) грануляційної тканини-зовні неспецифічна грануляційна тканина.
Перехід від кавернозного туберкульозу до фіброзно-кавернозному морфологічно складається в розвитку склеротичних змін як в стінці каверни, так і в навколишньому її легеневої тканини. З плином часу змінюються структура стінки і вид каверни. Зовнішній шар може бути різної товщини, так як в його склад може входити прилегла до каверні ателектазірованних тканину легені.
Для фіброзно-кавернозного туберкульозу характерні осередки бронхогенною відсіву різної давнини. Як правило, уражається дренуючих каверну бронх. Розвиваються й інші морфологічні зміни в легенях: пневмосклероз, емфізема, бронхоектази.
Прогресування захворювання відбувається по контакту і по бронхах в напрямку від верхівки легкого до основи. Ураження бронхіального дерева відзначається у всіх випадках фіброзно-кавернозного туберкульозу легень.
Протяжність змін в легенях може бути різною. Процес буває одностороннім і двостороннім, з наявністю однієї або безлічі каверн.