Позалегеневий туберкульоз (туберкульоз інших органів і систем)

В.А. Кошечкин, З.А. Іванова

Позалегеневі форми туберкульозу - назва умовна. Воно прищепилося як термін, що позначає переважне поразка не легких, а інших органів - лімфатичного апарату, нирок, кісток і суглобів, шкіри, геніталій, очей та ін.

Виникнення поразок такого характеру може бути під час первинного інфікування або в період вторинного туберкульозу.

Розвиток будь-якого клінічно ізольованого вогнища здійснюється на тлі колишньої раніше загальної туберкульозної дисемінації. Як правило, при первинній дисемінації занос інфекції в усі системи і органи відбувається одноразово.

Іноді цей процес набуває характеру повторних дисемінації, що тягне за собою хронічне, затяжний перебіг хвороби і повторному виникненню вогнищ ураження.

Причини виникнення позалегеневих форм туберкульозу у людини різноманітні. Масивність і вірулентність інфекції, імунобіологічний стан організму, провокуючі фактори виникнення дисемінації, вік, супутні захворювання - все це впливає на виникнення нових осередків ураження.

Серед туберкульозних позалегеневих уражень практичне значення мають:

1. Туберкульоз мозкових оболонок, центральної нервової системи.
2. Туберкульоз кишечника, очеревини, брижових лімфатичних вузлів та ін.
3. Туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів.
4. Туберкульоз кісток і суглобів.
5. Туберкульоз сечових, статевих органів.
6. Туберкульоз шкіри і підшкірної клітковини.
7. Туберкульоз очей.

Туберкульоз інших органів - до цієї групи належать рідко зустрічаються туберкульозні ураження. Наприклад, туберкульоз печінки, селезінки, надниркових залоз, серцевого м`яза, перикарда, полісерозіти і ін.