Гіпертонія і цукровий діабет. Цукровий діабет - все, що потрібно знати!

Терапія супутніх цукрового діабету гіпертонії і порушень ліпідного обміну обов`язкове. Для літніх людей характерна так звана ортостатичнагіпотензія, коли при переході з положення лежачи в вертикальне артеріальний тиск різко знижується, в результаті чого людина може втратити рівновагу і впасти. Вимірювати тиск треба в трьох позіціях- лежачи, сидячи і стоячи. Велику небезпеку при діабеті у літніх людей представляють так звані німі інфаркти міокарда, при розвитку яких немає болю. Їх прояви можуть виражатися у раптово розвинулася слабкості, задишки, пітливості. Гострі серцево-судинні порушення є основною причиною смерті пацієнтів похилого віку, які страждають на діабет, тому виявляти відхилення від норми і лікувати ці відхилення потрібно активно, не чекаючи, коли з`являться скарги.

Перш за все треба привести в порядок артеріальний тиск і ліпідний (холестериновий) спектр. Для всіх хворих на цукровий діабет, незалежно від віку (крім маленьких дітей), існує єдина рекомендація підтримувати рівень артеріального тиску на цифрах 130/85 мм рт. ст. Це так званий цільовий рівень тиску. Доведено, що при таких значеннях макро- і мікросудинних ускладнення не прогресують. Однак у пацієнтів похилого віку, раніше звикли до високого рівня артеріального тиску, його швидке зниження до цільового може викликати порушення кровопостачання головного мозку і нирок, що загрожує важкими наслідками.

1) лікування треба починати з малих доз-

2) збільшувати дози потрібно поступово і з великими інтерваламі-

3) вимірювати тиск в положенні необхідно сидячи, лежачи і стоячи.

У підсумку на досягнення цільового рівня артеріального тиску може піти від декількох місяців до року, але нехай буде так. Поспішати не будемо.

Для зниження тиску літнім хворим призначають тіазиди в низьких дозах, які не роблять несприятливого впливу на вуглеводний обмін. Це такі препарати, як хлортіазід, гіпотіазид. Особливо добре вони нормалізують ізольоване підвищення верхньої, або серцевого (систолічного), тиску, але можуть викликати зменшення вмісту в крові калію і спровокувати тим самим порушення ритму. Крім того, часті і рясні сечовипускання доставляють масу дискомфортних відчуттів. У зв`язку з цим застосування тіазиднихдіуретиків обмежена.

При ішемічній хворобі серця і (або) перенесений інфаркт міокарда показані бета-блокатори. Їх не призначають при рідкісному серцевому ритмі, захворюваннях периферичних судин, а також при серцевій недостатності, бронхіальній астмі та хронічному обструктивному бронхіті.

Є ще група препаратів, що знижують тиск, які називають інгібіторами АПФ - за механізмом їх дії. Поряд з вираженою захисною дією серця вони дозволяють контролювати розвиток діабетичної нефропатії, тому пацієнтам з ураженням нирок їх призначають в першу чергу. Антагоністи кальцію, як виявилося, тиск нормалізують, а від високого ризику серцевої смерті проте не захищають, тому вони даної категорії хворих не показані.

Поділися в соц. мережах: